хмара слів за твором "Що не день то субота"

кросворд

пазл

Збери пазл і відгадай який казковий герой зображений?

Подорож Суботика

Подорож  Суботика

карта

герої книги "Що не день то субота" от Галина Порохнява

Що не день то субота

Пауль Маар

Пауль Маар — відомий німецький сучасний дитячий письменник, драматург, перекладач і художник. Його казкові персонажі відомі далеко за межами Німеччини. У творах П. Маара поєдналися риси німецької народної казки й ознаки сучасного життя. Німецький казкар створив і намалював нових героїв: Маленьке Кенгурятко, пана Беллб (це кумедний пес, що перетворився на людину) і веселого Суботика, якого нерідко називають сучасним Карлсоном. Непосидючого Суботика читачі полюбили за доброту, гумор і фантастичні можливості здійснювати бажання.
Пауль Маар народився 13 грудня 1937 р. в німецькому місті Швайнфурті. Хлопчик рано залишився без матері. Його родиною стали дідусь і бабуся. Вони навчили його цінувати добре слово, бути щирим у стосунках із людьми, любити сувору красу рідного краю — Північної Баварії. Хлопчик змалку любив читати й малювати тих персонажів, які йому найбільше сподобалися. Але з читанням книжок виникли проблеми, бо батько вважав, що читання — це лише втрата часу, тому вдома їх майже не було. Хлопець записався до бібліотеки, однак приносити книжки додому йому також заборонялося. Тоді він домовився зі шкільним приятелем після уроків читати улюблені книжки в нього вдома. Після закінчення гімназії Пауль міг самостійно обирати шлях і без зайвих вагань вступив до Державної академії мистецтв у м. Штутгарті. По завершенні навчання працював учителем малювання. Пауль Маар зазначав, що дитячий письменник або пригадує у своїх творах власні щасливі дитячі роки, або вигадує прекрасний світ дитинства, якого не мав у дійсності.

Твір

Дорослий пан Пляшкер дуже сором'язливий і боїться геть усіх — свого шефа, сусідів та господині будинку. Допомогти йому стати більш людяним та відпустити свої страхи береться Суботик — маленьке рудоволосе створіння з червоним носиком-п'ятачком. Він грає у футбол сирними кульками, їсть комірці та віконні ручки. А ще він має чарівні цятки, які виконують бажання.
Тож яким чином складеться дружба між цими двома різними персонажами? Джерело: Що не день то субота.

Відгук

Книга Пауля Маара "Що не день, то субота" розрахована на читачів молодшого і середнього шкільного віку.

Можливо, саме тому перед початком читання у мене виникли побоювання, чи зрозумію я, доросла людина, мову автора, який написав свою книгу виключно для дітей? Але вже перші декілька сторінок повісті переконали, що так. Цікавий, оригінальний і водночас дуже простий сюжет історії так захоплює, що від книги неможливо відірватися, не прочитавши її до кінця. Головний герой повісті - дорослий чоловік пан Пляшкер. Сором'язливий. Охайний. Відповідальний. Вадою характера цього чемного чолов'яги є те, що він усіх боїться - шефа, господиню будинка пані Моркван... Сюжетна лінія розвивається на протязі тижня, кожен день якого - окремий розділ повісті, навколо низки подій, що відбудбулися з головним героєм: "у неділю - ніякого діла, понеділок був по неділі, у вівторок шкільний товариш пан Вівторакус приніс Пляшкеру цілу торбу раків, середа припадала на середину тижня, у четвер - гроза і грім чотири рази, у п'ятницю - п'ятак догори орлом і вільний день, у суботу - Суботик..." Суботик - руде створіння у водолазному костюмі, яке грає у футбол сирними кулями, залюбки з'їдає все, що потрапляє під руку і, найцікавіше - здійснює найнеймовірніші бажання. Ходячий калькулятор, винахідник і чарівник в одній особі. Він пробуде з вами лише до наступної суботи: розрадить, надасть впевненості в собі, стане вірним і найдійним товаришем, здійснить бажання, якщо почує слово "будь ласка", а потім... зникне. До того часу, як його знову захочуть побачити, і низка подій повністю повториться. Пам'ятаючи, що книга розрахована на дитячу аудиторію, припускаю, що Суботик - це узагальнений образ дитячої мрії. Його бачать ті, хто вірить у себе, у свою таємницю, у казку і ті, хто вірить у його існування. Автор використав цікавий літературний прийом, віддавши місце головного героя в дитячій книжці не дитині. Це надає певної реальності подіям, зображеним у повісті. А те, що в кінці книги, в кінці тижня пан Пляшкер сидить, чекаючи на такий самий тиждень, щоб загадати бажання про появу Суботика назавжди - своєрідна інтрига. Закінчена і водночас ні... Раджу прочитати повість Пауля Маара про пригоди пустуна Субботика не лише маленьким читачам, а і їхнім батькам. Мандруймо в дитинство - чарівний світ здійснення бажань!

Котлярова Марія Михайлівна, бібліотекар сектору літератури іноземними мова